Вимірювання об’єму

Людині необхідно було вимірювати сипучі фізичні величини та рідини. Для цього він почав використовувати все те, що було у нього в побуті (відра, судини та інші ємності).

Які старовинні міри вимірювання об’єму мали місце на Русі? Сипучі тіла наші предки вимірювали:

1. Осьминником, або осьминой. Це старовинна одиниця, рівна 104,956 літра. Аналогічний термін застосовувався і до площі, що становило 1365,675 квадратних метра. Вперше осьмині згадується в документах 15 ст. Вона широко використовувалася на Русі з-за своєї практичності, так як мала обсяг у два рази менший, ніж у чверті. Існував навіть певний еталон такої міри. Він представляв собою ємність, до якої додавалося залізне гребло. Зерно насыпалось в таку мірну осьмину з верхом. А після, з допомогою горнула, вміст форми подравнивалось до країв. Зразки подібних ємностей виготовляли з міді і розсилали по всій Русі.

2. Оковом, або кадью. Ці мірні ємності були поширені в 16-17 століттях. У більш пізні періоди вони зустрічалися вкрай рідко. Оков був основною мірою сипучих тіл на Русі. Причому назва цієї одиниці походить від спеціальної бочки (діжки), яку використовували для вимірювань. Мірну ємність зверху обтягували металевим обручем, що не давало можливості хитрунам урізати її краю і продавати меншу кількість зерна.

3. Чвертю. Дана міра об’єму застосовувалася для визначення кількості борошна, круп і зерна. У побуті чверть була поширена ширше поклажі, так як мала більш практичні розміри (1/4 окова). Таку одиницю виміру на Русі застосовували з 14 по 19 ст.

4. Лантухом. Це давньоруська міра, яка застосовувалася для сипучих тіл, дорівнювала 5-9 пудам. Деякі дослідники вважають, що слово «куль» колись означало «хутро». Цей термін застосовували для вмістилища, зшитого із шкіри тварин. Пізніше подібні ємності стали виготовляти з тканих матеріалів.

5. Відрами. Такою мірою наші предки визначали кількість рідини. Вважалося, що в торговому відрі поміщається 8 кухлів, обсяг кожної з яких дорівнює 10 чаркам.

6. Бочками. Подібну одиницю виміру російські торговці застосовували при продажу вин іноземцям. Вважалося, що в одній бочці міститься 10 відер.

7. Корчагами. Цей великий горщик з глини знаходив своє застосування при вимірюванні об’єму виноградного вина. Для різних куточків Русі корчага становила від 12 до 15 л.

Вимір ваги

Давньоруська система заходів включала в себе і одиниць вимірювання маси. Без них була неможлива торговельна діяльність. Існують різні старовинні міри вимірювання маси. Серед них:

1. Золотник. Спочатку це слово означало невелику золоту монету, яка і була одиницею вимірювання. Порівнюючи її вага з іншими дорогоцінними виробами, визначали чистоту благородного металу, з якого вони були виготовлені.

2. Пуд. Дана одиниця ваги дорівнювала 3840 золотникам і відповідала 16,3804964 кг. Ще Іван Грозний велів зважувати будь-який товар тільки у пудовщиков. А з 1797 р., після виходу Закону про міри та ваги, стали виготовляти кулясті гирі, відповідні одним і двома пудам.

3. Берковець. Назва цієї одиниці виміру маси походить від торгового шведського міста Бьерке. Один берковець відповідав 10 пудам або 164 кг. Спочатку настільки велику величину купці використовували для визначення ваги воску і меду.

4. Частка. Ця одиниця вимірювання на Русі була самої дрібної. Її вага становила 14,435 мг, що можна було порівняти з 1/96 золотника. Найчастіше частка використовувалася в роботі монетних дворів.

5. Фунт. Спочатку ця одиниця вимірювання маси носила назва «гривня». Її величина відповідала 96 золотникам. З 1747 р. фунт стає еталонним вагою, який використовувався аж до 1918 р.

Вимірювання площі

Деякі еталони були придумані нашими предками і для визначення величини земельних ділянок. Це старовинні міри вимірювання площі, серед яких:

1. Квадратна верста. Згадка про цю одиницю, рівну 1,138 кв. кілометрів, зустрічається в документах, датованих 11-17 вв.

2. Десятина. Це старовинна російська одиниця, розмір якої відповідає 2400 кв. метрам орної землі. На сьогоднішній день десятина дорівнювала 1,0925 га. Ця одиниця використовується з 14 ст. Її знали як прямокутник, сторони якого становили 80 на 30 або 60 на 40 сажнів. Така десятина вважалася казенної і була основною поземельної заходом.

3. Чверть. Ця міра орних земель була одиницею, що представляла собою половину десятини. Відома чверть з кінця 15 століття, і її офіційне використання тривало до 1766 р. Свою назву ця одиниця одержала від міри площі, на якій можна було засіяти жита в кількості ¼ об’єму каді.

4. Соха. Ця одиниця вимірювання площі застосовувалася на Русі з 13 по 17 ст. Використовували її для податного обкладання. Причому виділялося кілька видів рала, в залежності від площі кращих земель. Так, така одиниця була:

– служилої, що містить 800 чвертей добротної оранки;
– церковної (600 чвертей);
– чорної (400 чвертей).

Для того щоб дізнатися, скільки смг є в державі Російському, проводилися перепису податних земель. І тільки у 1678-1679 рр .. дана одиниця площі була замінена на дворовий число.

Сучасне застосування старовинних заходів

Про деяких одиницях визначення обсягу, площі і відстані, які широко використовували наші предки, ми знаємо і сьогодні. Так, в окремих країнах довжину досі міряють милями, ярдами, футами і дюймами, а в кулінарії використовується фунт і золотник.

Однак найчастіше старовинні одиниці зустрічаються нам у літературних творах, історичних переказах і прислів’ях.